РУСІН ВІТАЛІЙ ПАВЛОВИЧ
РУСІН
ВІТАЛІЙ ПАВЛОВИЧ
Віталій Павлович РУСІН народився 13 червня 1998 року у звичайній українській родині в м.Красилові та став другою дитиною у сім`ї.
Згодом родина Віталія переїхала на проживання до села Воскодавинці Красилівського району, де трохи підрісши, Віталій пішов до дитячого садочка, а згодом і до місцевої школи, у якій провчився два роки.
У 2006 році родина Віталія знову змінила місце проживання та переїхала до мальовничого села Великі Зозулинці, де Віталій пішов навчатися до третього класу місцевої школи.
Щирий, привітний, завжди веселий, енергійний, іноді непосидючий хлопчина, Віталій одразу ж влився у дружню шкільну родину та потоваришував з однолітками.
Змалку батьки Віталія привчали його до сільської праці. Разом із старшою сестрою Віталій допомагав батькам по господарству, а згодом, коли у родині з`явилися ще двоє молодших братиків та сестричка, допомагав і у їх вихованні.
Шкільні роки промайнули швидко і, здобувши базову середню освіту, у 2013 році Віталій вирішив піти навчатися у Грицівський аграрний ліцей, який успішно закінчив та отримав робітничу професію тракториста.
Після навчання у ліцеї Віталій повернувся до рідного дому та пішов працювати на тваринницький комплекс ТОВ «Промінь» у с.Кошелівка. До роботи Віталій ставився відповідально та старанно, користувався повагою серед працівників та керівництва господарства.
З початком неоголошеної війни та бойовими діями на Сході України Віталій пішов служити до лав Збройних Сил України. Майже чотири роки разом із бойовими побратимами Віталій брав участь у бойових діях під час проведення АТО, за що отримав декілька військових нагород та Почесну відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Демобілізувавшись з військової служби, Віталій повернувся додому та пішов працювати на виробництво у м.Хмельницький.
Згодом Віталій одружився, у нього народилася маленька донечка.
З початком відкритої збройної агресії наприкінці березня 2022 року Віталій знову повернувся на військову службу та став на захист рідної землі.
Віталій був зарахований до особового складу 98-го Окремого механізованого батальйону у складі 60-ї Окремої механізованої Інгулецької бригади та брав безпосередню участь у бойових діях на Харківському, Донецькому, Запорізькому та знову на Донецькому напрямках…
Майже три роки Віталій мужньо захищав рідну землю від ненависного ворога. Сміливий, мужній, відважний, чесний, відповідальний, «душа компанії» - таким Віталій запам’ятався своїм побратимам.
Декілька раз, отримавши бойові поранення, після нетривалого лікування знову повертався у стрій до своїх побратимів, щоб знову нищити ворога… Востаннє так було і на початку січня 2025 року, декілька тижнів у госпіталі і Віталій знову на фронті…
За мужність та відвагу, проявлені під час виконання бойових завдань, 26 лютого 2025 року солдат, оператор взводу безпілотних авіаційних комплексів РУСІН Віталій був нагороджений черговою військовою медаллю – «Хрест 60-ї ОМБр».
Загинув 21 березня 2025 року мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу населеного пункту Ямполівка Краматорського району Донецької області.
Йому назавжди буде лише 26…
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
