ДАНИЛЮК ОЛЕГ РОСТИСЛАВОВИЧ
Данилюк Олег Ростиславович народився 16 грудня 1977 року в місті Кузнецовськ Рівненської області в родині Емілії та Ростислава Данилюків. У сім’ї зростало троє дітей: сини Олег і Володимир та донька Зоя. Змалечку Олег був добрим, слухняним, щирим і завжди усміхненим хлопчиком.
Згодом родина переїхала до міста Енергодар - міста-супутника Запорізької атомної електростанції. Упродовж 1984–1989 років Олег навчався в Енергодарській загальноосвітній школі № 2.
У 1989 році, коли йому було 12 років, сім’я Данилюків переїхала до селища Ізлучинськ Нижньовартівського району Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області (Російська Федерація). Саме там Олег здобув повну загальну середню освіту в Ізлучинській загальноосвітній школі № 1.
У 1995 році, у 18-річному віці, Олег повернувся в Україну. Працював електрозварювальником ручного зварювання, оператором газової котельні у Великозозулинецькій школі Красилівського району, інженером служби маркетингу у відкритому акціонерному товаристві «Костопільська техніка» на Рівненщині.
Упродовж 2003-2010 років Олег Ростиславович працював монтажником телевізійних та інформаційно-комунікаційних мереж, а також охоронцем у малому приватному підприємстві «Правозахист».
З 2017 по 2024 роки він працював оператором газової котельні Миколаївської гімназії імені Героїв Небесної Сотні.
У червні 2006 року Олег зустрів свою долю - дружину Жанну Миколаївну. Разом вони виховали трьох дітей: старшу доньку Софію, сина Олександра та наймолодшу донечку Мілану.
7 вересня 2025 року був мобілізований на військову службу. Після проходження навчання солдат Данилюк Олег Ростиславович продовжив службу на посаді вогнеметника 2-го піхотного відділення 2-го піхотного батальйону військової частини А4862.
8 грудня 2025 року дружині Героя, Жанні Миколаївні, повідомили, що Олег Ростиславович зник безвісти під час виконання бойового завдання. Рідні до останнього сподівалися на добру звістку, однак 22 грудня надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого — Данилюк Олег Ростиславович загинув 6 грудня 2025 року в межах населеного пункту Куп'янськ Куп'янського району Харківської області, до кінця залишившись вірним військовій присязі Українському народові та своєму обов'язку захисника України.
Йому назавжди буде 47…
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
